В описі за 1691 рік вулиця Корзо згадується як Мостова. Тут проживали ремісники, що працювали на володарів замку. За часів незалежності колишня вулиця Мостова стала вулицею Корзо. Зараз це пішохідна зона для прогулянок, відпочинку та шопінгу. Сучасний архітектурний вигляд її сформувався наприкінці XIX століття. Перетинає вулицю Корзо під прямим кутом вулиця Волошина, яка раніше носила назву Маломостова.
Костел святого Юрія  — римо-католицький храм 17 століття, споруджений глaвою Ужгорода Ю. Другетом на місці зруйнованого лютеранського храму. У XVIII столітті храм був перебудований у стилі необароко. В інтер'єрі особливої уваги заслуговує незвичайний необарочний вівтар 1895 року - робота майстра Л. Краккера. Після радянської доби, у 2000–2001 роках, костел відремонтували і передали католицькій громаді міста, а на подвір'ї відновили...
Ужгородський пасаж Баті був збудований у 1927-1929 роках, за періоду чехословацької влади. Пасаж названий на честь словацького взуттєвого короля Баті. З боку площі Театральної за його задумом було збудовано "Палац Баті", на нижньому поверсі якого був великий фірмовий магазин взуття, а на верхніх – ремонтні майстерні.  Уздовж пасажу розміщувалося  взуттєве виробництво: майстерні з пошиття.
 У будівлі протягом 1902-1907 рр.  розміщувався церковний дівочий виховний заклад міста – римо-католицький ліцей св. Гізелли. За угорською історією, Св. Гізелла була дружиною першого угорського короля Іштвана І Святого, який християнізував угорців. За часів радянської влади у будинку почала діяти музична школа, а скульптуру св. Гізелли, що прикрашала будівлю, замурували. У 1996 р. її було реставровано. Сьогодні тут діє...
Споруда збудована у 17 ст. (1668 р.). Спочатку у цій будівлі розміщувалася військова казарма, а з кінця 18 ст. - Ужгородська гімназія. У 1915 р. тут почала діяти Міська торгова школа, а з 1920 р. - Державна торговельна академія.  Продовжуючи традиції 40-х рр. ХХ ст., сьогодні тут діє Ужгородський комерційний технікум – вищий навчальний заклад І рівня. На стіні...
Вулиця Капітульна – найдавніша вулиця Ужгорода, яка свого часу називалась Замковою. Це була єдина вулиця, розміщена у межах зовнішніх оборонних споруд замку. У 17 ст. вона нараховувала близько 10-ти господарств. На початку 19 ст. за вулицею поступово закріпилася назва Капітульна, від капітулію, який розміщений на початку вулиці та будинків, у яких проживало духовенство єпархії. А за радянських часів її...
Василіянський монастир будувався з метою виховання монахів василіян та українських дітей. Проект будинку розробив ужгородський архітектор Ернест Ковош. Первісно монастир, фасад якого виходив на вулицю, мав чотириповерхову центральну і триповерхові бічні частини, в яких знаходилися так звані висячі сади. Це була найвища будівля Ужгорода до Першої світової війни. 1947 р. будівлю передано Ужгородському державному університету.
Ужгородська синагога — хоральна синагога ортодоксальної громади євреїв-ашкеназі в Ужгороді. Побудована за проектом архітекторів Дюли Паппа та Ференца Саболча у неомавританському стилі, до якого вплелися візантійські та арабо-мароканські мотиви.  Відкрита у 1904 році. Зараз приміщення використовує Закарпатська обласна філармонія, заснована у 1946 році. У 1974 році на сцені встановили один із найкращих в Україні орган з трьома клавіатурами та 2250...
Одне із найбільш імпозантних місць в Ужгороді. Формування площі розпочалося в середині XIXст., тут практично кожна будівля є історичною цінністю. У самій дальній точці східного крила площі красується найбільша і найгарніша єврейська синагога Закарпаття. Поряд із нею, на самому березі річки Уж, знаходиться одна з перших в Україні дитячих залізниць, що починає свій маршрут з центру міста і тримає курс...
Свою назву площа отримала від театру, відкритого 7 липня 1920 року прем'єрою „Наталки-Полтавки”. У липні 1921 року очолити театр запросили видатного українського режисера Миколу Садовського. З 2005 р. театр ляльок носить назву „Бавка”. Колись у верховинських селах так називали будь-яке театральне видовище. Крім того, до складу традиційного лялькового „вертепу”, окрім музикантів та співаків, входив „бавіля”, тобто той, хто працював...
%d1%81%d0%be%d1%85%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-2016-9-16_20-48-30-522