У будівлі протягом 1902-1907 рр. розміщувався церковний дівочий виховний заклад міста – римо-католицький ліцей св. Гізелли. За угорською історією, Св. Гізелла була дружиною першого угорського короля Іштвана І Святого, який християнізував угорців. За часів радянської влади у будинку почала діяти музична школа, а скульптуру св. Гізелли, що прикрашала будівлю, замурували. У 1996 р. її було реставровано. Сьогодні тут діє...
Поруч із Ужгородським замком розкинулося закарпатське село, яким воно було у давні часи. Під відкритим небом працює Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Музей просто неба представляє архітектурні пам’ятки старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва. Йдеться про кінець XVIII—початок XX ст.
На території ви зможете оглянути й відчути, якими були житло і садиби...
Ужгородський пасаж Баті був збудований у 1927-1929 роках, за періоду чехословацької влади. Пасаж названий на честь словацького взуттєвого короля Баті. З боку площі Театральної за його задумом було збудовано "Палац Баті", на нижньому поверсі якого був великий фірмовий магазин взуття, а на верхніх – ремонтні майстерні. Уздовж пасажу розміщувалося взуттєве виробництво: майстерні з пошиття.
Інтер’єр собору оформлений у стилі Рококо. Розпис всередині собору на початку XX століття в стилі пізнього Бароко було виконано художником Йосипом Бокшаєм. Частково збереглися фрагменти автентичного малюнку XVIII століття.
Важливе місце у загальному вигляді собору посідає чотириколонний портик коринфського ордеру. Центральний неф перекритий напівциркульними склепіннями. У лівій башті встановлений величезний дзвін «Іван» вагою одна тонна, а в правій — тритонний...
Костел святого Юрія — римо-католицький храм 17 століття, споруджений глaвою Ужгорода Ю. Другетом на місці зруйнованого лютеранського храму. У XVIII столітті храм був перебудований у стилі необароко. В інтер'єрі особливої уваги заслуговує незвичайний необарочний вівтар 1895 року - робота майстра Л. Краккера. Після радянської доби, у 2000–2001 роках, костел відремонтували і передали католицькій громаді міста, а на подвір'ї відновили...
Поряд із Кафедральним собором знаходиться єпископська резиденція, яка є імпозантною історико-архітектурною церковною пам’яткою Ужгорода XVIII століття. План резиденції нагадує східнослов'янську букву “Г” з двома восьмигранними чотирикутними вежами. Західний фасад прикрашений глухими портиками і ліпними гербами єпископа Бачинського.
Історія єпископської резиденції невіддільна від історії собору. Вона започаткована єпископом Андрієм Бачинським, з ім’ям якого пов’язується золотий вік Мукачівської греко-католицької єпархії, розквіт просвітництва,...
В описі за 1691 рік вулиця Корзо згадується як Мостова. Тут проживали ремісники, що працювали на володарів замку. За часів незалежності колишня вулиця Мостова стала вулицею Корзо.
Зараз це пішохідна зона для прогулянок, відпочинку та шопінгу. Сучасний архітектурний вигляд її сформувався наприкінці XIX століття. Перетинає вулицю Корзо під прямим кутом вулиця Волошина, яка раніше носила назву Маломостова.
Пішохідний міст в Ужгороді вже давно став візиткою міста. Раніше, протягом XVII-XIX ст., міст був дерев‘яної конструкції, а в 1898 році було збудовано перший залізний міст.
Зупинившись на декілька хвилин на пішохідному мості, можна побачити частину Старого та Нового міста, а також найдовшу липову алею в Європі.
Сучасною молодіжною традицією Пішохідного мосту є презентація індивідуальних витворів ковальського мистецтва, різних форм сердець...
Закарпатський обласний художній музей імені Йосипа Бокшая є одним із осередків культури та мистецтва Закарпатської області. Названий на честь українського живописця Йосипа Йосиповича Бокшая. Передумовою заснування музею став червень 1945 року, коли під експозицію колишньої Земської картинної галереї були передані декілька приміщень в Ужгородському замку. Протягом років музейна експозиція поповнювалася експонатами з приватних колекцій, а також із музеїв Москви,...
Свою назву площа отримала від театру, відкритого 7 липня 1920 року прем'єрою „Наталки-Полтавки”. У липні 1921 року очолити театр запросили видатного українського режисера Миколу Садовського. З 2005 р. театр ляльок носить назву „Бавка”. Колись у верховинських селах так називали будь-яке театральне видовище. Крім того, до складу традиційного лялькового „вертепу”, окрім музикантів та співаків, входив „бавіля”, тобто той, хто працював...
