Усі закарпатці та гості краю мають можливість почути колядки українською, словацькою, угорською, румунською та, навіть, німецькою мовами. Колективи приїжджають з усіх куточків краю, привізши свої вертепи. Колядницькі колективи тішать гостей не тільки гарними співами, але й веселими виставами та акторською грою найрізноманітніших і дуже колоритних персонажів. Також усі охочі можуть спробувати традиційні закарпатські страви.
Ужгородський пасаж Баті був збудований у 1927-1929 роках, за періоду чехословацької влади. Пасаж названий на честь словацького взуттєвого короля Баті. З боку площі Театральної за його задумом було збудовано "Палац Баті", на нижньому поверсі якого був великий фірмовий магазин взуття, а на верхніх – ремонтні майстерні. Уздовж пасажу розміщувалося взуттєве виробництво: майстерні з пошиття.
Традиційно фестиваль пройде у столиці паприки – у селі Мала Добронь на Ужгородщині. Даний фестиваль проводиться з метою розвитку угорського, українського самодіяльного мистецтва, відтворення та популяризації народних звичаїв, традицій та обрядів, сприяння розширенню мистецько-художнього світогляду учасників, збагачення їх духовності, пошуку і підтримки здібних, обдарованих особистостей, встановлення тісних творчих стосунків між аматорами району.
Липова алея – це парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення в Україні. У 1928 р. чеські ботаніки зібрали і висадили тут різнi сорти липи, завдяки чому алея цвіте все літо. Алея розташована на правому березі річки Уж і має довжину 2,2 км. Нараховує близько 300 лип, висаджених у два ряди. Поруч із західною частиною алеї розташований парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Партерний...
Інтер’єр собору оформлений у стилі Рококо. Розпис всередині собору на початку XX століття в стилі пізнього Бароко було виконано художником Йосипом Бокшаєм. Частково збереглися фрагменти автентичного малюнку XVIII століття.
Важливе місце у загальному вигляді собору посідає чотириколонний портик коринфського ордеру. Центральний неф перекритий напівциркульними склепіннями. У лівій башті встановлений величезний дзвін «Іван» вагою одна тонна, а в правій — тритонний...
Це гастрономічний фестиваль з різноманітною культурною та розважальною програмою, що поєднує українські і закарпатські традиції та сучасні тенденції. Назва фестивалю — «палачінта» (від угорськ. «palacsinta»), що на закарпатському діалекті означає «млинець».
У програмі фестивалю:
* народні гуляння, концертна програма, веселі розваги та конкурси;
* сюрпризи для дітей;
* призи для сміливців, що вилізуть на стовб;
* традиційні закарпатські страви;
* дегустація напоїв, вина, меду, млинців,...
Костел святого Юрія — римо-католицький храм 17 століття, споруджений глaвою Ужгорода Ю. Другетом на місці зруйнованого лютеранського храму. У XVIII столітті храм був перебудований у стилі необароко. В інтер'єрі особливої уваги заслуговує незвичайний необарочний вівтар 1895 року - робота майстра Л. Краккера. Після радянської доби, у 2000–2001 роках, костел відремонтували і передали католицькій громаді міста, а на подвір'ї відновили...
Святкування Дня Ужгорода проводиться в останню суботу вересня. Саме ж місто засноване більше тисячі років тому — в 893 році, і назване на честь річки Уж. Так як Ужгород населений різними народами, а святкувати День міста полюбляють усі, - у вас є чудова можливість познайомитися з культурою, побутом і кухнею не тільки українців, але і угорців, словаків, росіян, німців, ромів,...
Розташована на лівобережній частині міста (Нове місто), перша письмова згадка про яке датується 1631 р. Ця частина міста розвивалася поволі, оскільки постійно страждала від повеней. Лише у 18 ст. розпочалося регулювання берегів Ужа. Сьогодні ця частина набережної має назву Православна від назви Покровської церкви (1930 р). Уздовж набережної росте алея каштанів і сакур. У центрі розташований Сквер воїнам-інтернаціоналістам.
Поряд із Кафедральним собором знаходиться єпископська резиденція, яка є імпозантною історико-архітектурною церковною пам’яткою Ужгорода XVIII століття. План резиденції нагадує східнослов'янську букву “Г” з двома восьмигранними чотирикутними вежами. Західний фасад прикрашений глухими портиками і ліпними гербами єпископа Бачинського.
Історія єпископської резиденції невіддільна від історії собору. Вона започаткована єпископом Андрієм Бачинським, з ім’ям якого пов’язується золотий вік Мукачівської греко-католицької єпархії, розквіт просвітництва,...
