Костел святого Юрія — римо-католицький храм 17 століття, споруджений глaвою Ужгорода Ю. Другетом на місці зруйнованого лютеранського храму. У XVIII столітті храм був перебудований у стилі необароко. В інтер'єрі особливої уваги заслуговує незвичайний необарочний вівтар 1895 року - робота майстра Л. Краккера. Після радянської доби, у 2000–2001 роках, костел відремонтували і передали католицькій громаді міста, а на подвір'ї відновили...
Святкування Дня Ужгорода проводиться в останню суботу вересня. Саме ж місто засноване більше тисячі років тому — в 893 році, і назване на честь річки Уж. Так як Ужгород населений різними народами, а святкувати День міста полюбляють усі, - у вас є чудова можливість познайомитися з культурою, побутом і кухнею не тільки українців, але і угорців, словаків, росіян, німців, ромів,...
Розташована на лівобережній частині міста (Нове місто), перша письмова згадка про яке датується 1631 р. Ця частина міста розвивалася поволі, оскільки постійно страждала від повеней. Лише у 18 ст. розпочалося регулювання берегів Ужа. Сьогодні ця частина набережної має назву Православна від назви Покровської церкви (1930 р). Уздовж набережної росте алея каштанів і сакур. У центрі розташований Сквер воїнам-інтернаціоналістам.
Поряд із Кафедральним собором знаходиться єпископська резиденція, яка є імпозантною історико-архітектурною церковною пам’яткою Ужгорода XVIII століття. План резиденції нагадує східнослов'янську букву “Г” з двома восьмигранними чотирикутними вежами. Західний фасад прикрашений глухими портиками і ліпними гербами єпископа Бачинського.
Історія єпископської резиденції невіддільна від історії собору. Вона започаткована єпископом Андрієм Бачинським, з ім’ям якого пов’язується золотий вік Мукачівської греко-католицької єпархії, розквіт просвітництва,...
В середині квітня Ужгород забарвлюється у рожевий колір завдяки цвітінню сакур. На це дійство збираються туристи з усього світу. У цей же час проводиться традиційний фестиваль «Сакура-фест», заходами якого є різноманітні художні виставки, творчі виступи закарпатських музикантів та ярмарок.
В описі за 1691 рік вулиця Корзо згадується як Мостова. Тут проживали ремісники, що працювали на володарів замку. За часів незалежності колишня вулиця Мостова стала вулицею Корзо.
Зараз це пішохідна зона для прогулянок, відпочинку та шопінгу. Сучасний архітектурний вигляд її сформувався наприкінці XIX століття. Перетинає вулицю Корзо під прямим кутом вулиця Волошина, яка раніше носила назву Маломостова.
У м. Ужгород проводиться сільськогосподарський ярмарок «Золота осінь». Оптом і вроздріб там можна придбати овочі, фрукти, цілими тушками і на кілограми продають м’ясо, безліч сирів, багато меду, вина, випічки, сувенірів, вишиванок, плетених кошиків, іграшок, зокрема й дерев’яних пазлів, біжутерії, живої птиці і кроликів, квіти в горщиках і саджанці, привозять навіть дерев’яні, з масиву, меблі та бочки, ручної роботи ножі.
Парк імені Масарика названий на честь першого Президента Чехословаччини (1918—1935). По середині площі 23 березня 2002 року було встановлено пам’ятник Президенту Чехословацьої республіки Т. Г. Масарику. У сквері можна провести вільний час читаючи книжку, спостерігаючи за життям міста, а діти мають змогу весело провести час на ігровому майданчику. Дитячий майданчик у скверику розміщено не випадково: відомо, що Томаш Масарик...
Пішохідний міст в Ужгороді вже давно став візиткою міста. Раніше, протягом XVII-XIX ст., міст був дерев‘яної конструкції, а в 1898 році було збудовано перший залізний міст.
Зупинившись на декілька хвилин на пішохідному мості, можна побачити частину Старого та Нового міста, а також найдовшу липову алею в Європі.
Сучасною молодіжною традицією Пішохідного мосту є презентація індивідуальних витворів ковальського мистецтва, різних форм сердець...
Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Закарпатський едельвейс» є мистецько-громадським заходом, покликаним сприяти піднесенню рівня пропаганди кращих зразків сучасного мистецтва серед населення України, виявленню нових талановитих виконавців і авторів.
До участі у Фестивалі запрошуються художні колективи і солісти, митці й аматори у вокальному, хореографічному, інструментальному, розмовному, оригінальному і цирковому жанрах.
