Матеріальна і духовна культура міста формувалася під впливом представників інших народностей, які проживають на Закарпатті, зокрема угорців, чехів, словаків, поляків, румун, німців, євреїв та ін. Особливо яскраво це відобразилося на розвитку народного мистецтва, будівництва, архітектурі, музиці і звичаях. Що стосується живопису, то закарпатські художники залишалися під впливом західних шкіл. На Закарпатті кожного року проводиться понад 160 фестивалів, значна частина яких...
У ХІХ столітті площа називалася Торгова. У 1990 р. названа ім’ям угорського поета та революціонера Шандора Петефі. 11 липня 1847 р. він, по дорозі до своєї коханої, яка жила у Трансільванії, зупинився на ночівлю в Ужгороді. Ніч, проведена у готелі «Чорний орел» (пл. Петефі, 20), та враження від міста були зафіксовані в його «Дорожніх листах». Сьогодні у будівлі колишнього...
Ужгородський пасаж Баті був збудований у 1927-1929 роках, за періоду чехословацької влади. Пасаж названий на честь словацького взуттєвого короля Баті. З боку площі Театральної за його задумом було збудовано "Палац Баті", на нижньому поверсі якого був великий фірмовий магазин взуття, а на верхніх – ремонтні майстерні.  Уздовж пасажу розміщувалося  взуттєве виробництво: майстерні з пошиття.
Всеукраїнський фестиваль мистецтв «Закарпатський едельвейс» є мистецько-громадським заходом, покликаним сприяти піднесенню рівня пропаганди кращих зразків сучасного мистецтва серед населення України, виявленню нових талановитих виконавців і авторів. До участі у Фестивалі запрошуються художні колективи і солісти, митці й аматори у вокальному, хореографічному, інструментальному, розмовному, оригінальному і цирковому жанрах.
В середині квітня Ужгород забарвлюється у рожевий колір завдяки цвітінню сакур. На це дійство збираються туристи з усього світу. У цей же час проводиться традиційний фестиваль «Сакура-фест», заходами якого є різноманітні художні виставки, творчі виступи закарпатських музикантів та ярмарок.
Традиційно фестиваль пройде у столиці паприки – у селі Мала Добронь на Ужгородщині. Даний фестиваль проводиться з метою розвитку угорського, українського самодіяльного мистецтва, відтворення та популяризації народних звичаїв, традицій та обрядів, сприяння розширенню мистецько-художнього світогляду учасників, збагачення їх духовності, пошуку і підтримки здібних, обдарованих особистостей, встановлення тісних творчих стосунків між аматорами району.
Фестиваль проводить обласне Товариство музичної культури ромів «Лаутарі». Вперше фестиваль було проведено у 1997 році, як всеукраїнський джазовий фестиваль, і вже наступного, 1998 року, фестиваль здобув статус міжнародного. Джазові форуми “Пап-джаз-фест” впродовж ось уже 19 років поспіль відбуваються в Ужгороді.
Поруч із Ужгородським замком розкинулося закарпатське село, яким воно було у давні часи. Під відкритим небом працює Закарпатський музей народної архітектури і побуту. Музей просто неба представляє архітектурні пам’ятки старовинного закарпатського села і зразків найдавніших і найбільш розповсюджених видів народного прикладного мистецтва. Йдеться про кінець XVIII—початок XX ст. На території ви зможете оглянути й відчути, якими були житло і садиби...
Ужгородський дендропарк Лаудона був заснований у 1886 році. Названий на честь свого засновника Іштвана Лаудона, викладача Ужгородської гімназії. У парку зібрані близько 20 видів дерев. Тут дерева з Північної та Південної Америки, Азії. Росте тут і дерево з найдревнішого деревного виду - гінкго, а також магнолії, болотний кипарис, тис ягідний, сосна чорна (австрійська), бук лісовий, криптомерія японська і сріблястий...
Пішохідний міст в Ужгороді вже давно став візиткою міста. Раніше, протягом XVII-XIX ст., міст був дерев‘яної конструкції, а в 1898 році було збудовано перший залізний міст. Зупинившись на декілька хвилин на пішохідному мості, можна побачити частину Старого та Нового міста, а також найдовшу липову алею в Європі. Сучасною молодіжною традицією Пішохідного мосту є презентація індивідуальних витворів ковальського мистецтва, різних форм сердець...
%d1%81%d0%be%d1%85%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d0%be%d0%b5-%d0%b8%d0%b7%d0%be%d0%b1%d1%80%d0%b0%d0%b6%d0%b5%d0%bd%d0%b8%d0%b5-2016-9-16_20-48-30-522